РАХУНОК
Одного вечора, коли мама готувала вечерю, одинадцятилітній син прийшов до кухні з карткою в руці.
З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Вона витерла об рушника руки і прочитала:
«Очищення стежки від бур'янів - 1 гривня; прибирання кімнати - 2 гривні; купування молока - 50 копійок; догляд за сестричкою (3 вечори) - 3 гривні; отримання відмінних оцінок (із двох предметів) - 5 гривень; викидання сміття щовечора - 2 гривні; разом - 13 гривень 50 копійок».
Мама зворушено подивилась синові у вічі. Її пам'ять перебирала спомини. Мама взяла ручку і на зворотному боці картки написала:
«За те, що носила тебе під серцем 9 місяців - 0 гривень; за ночі, проведені коло твого ліжка, коли ти хворів - 0 гривень; за хвилини, коли потішала тебе у смутку - 0 гривень; за те, що витирала сльози, коли ти плакав - 0 гривень; за те, що всього тебе навчала день за днем - 0 гривень; за всі сніданки, обіди, вечері, полуденки і канапки до школи - 0 гривень; за все, що даю тобі щоднини - 0 гривень; разом - 0 гривень».
Мама скінчила писати й посміхаючись віддала картку синові. Той прочитав написане і на його очах виступили дві великі сльозини.
Хлопець обернув картку і написав на своєму рахунку: «Оплачено». Потому кинувся мамі на шию і розцілував.
Коли в особистих чи родинних взаєминах доходить до рахунків, усе закінчується. Любов - або безкорислива, або її немає.
«Якось одного спекотного дня я приготувала ріжки з морозивом і сказала своїм чотирьом дітям, що можуть купити їх за один поцілунок. Діти одразу вишикувалися у чергу, щоб "придбати" морозиво. Троє менших швиденько цмокнули мене у щоку, вхопили по ріжку і вибігли надвір. Коли надійшла черга найстаршого сина, то він поцілував мене двічі.
"Решту залиш собі", - сказав він, посміхаючись».
