НАД ПРІРВОЮ
Буддійський монах спокійно повертався до свого монастиря в горах. Аж раптом його перестрів дуже голодний ведмідь. Побачивши поживу, звір понісся на ченця. Переляканий, він кинувся тікати, та несподівано опинився над прірвою. Отже, постав перед вибором: або кинутись у прірву, або потрапити в пащу ведмедя.
Монах кинувся у прірву, але встиг схопитися рукою за корінь і повис у повітрі. Він трохи оговтався від страху і почав оцінювати своє становище. Поглянув униз, і побачив тигра, що з відкритою пащею чекав, коли жертва упаде.
Подивився угору - там ведмідь своєю лапою силкувався досягнути його. Глянув на корінь, чи витримає? І оторопів... Його підгризали дві мишки. Монах ледь не зомлів. Коли ж він оговтався, то побачив недалеко від кореня кущик духмяних суниць, що рум'яніли на сонці, поширюючи аромат. Вони немов запрошували, щоб їх зірвали!
Монах простягнув руку, зірвав дві, підніс до уст і сказав:
- Ммм, які ж вони гарні, запашні і солодкі!
P.S. Немає такого безнадійного становища, в якому людина не знайшла би причини для радості. Знайти її - це результат сили духу і гумору.
